Семінар – практикум

ПЕДАГОГІЧНІ СИТУАЦІЇ ТА ПЕДАГОГІЧНІ     ЗАДАЧІ   В  ДІЯЛЬНОСТІ  ВИХОВАТЕЛЯ                                                   ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

                             Вихователь  Т.І.Єрохіна

Грудень 2021

СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ

ПЕДАГОГІЧНІ СИТУАЦІЇ ТА ПЕДАГОГІЧНІ ЗАДАЧІ В ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

  Педагогічна ситуація — це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнями вихова­ності учнів і колективу. Це зовнішні обставини і їх інтерпретація суб'єк­тами педагогічної діяльності.

Вихователь усвідомлює педагогічні ситуації і формулює для себе зада­чі:

• стратегічні (як виховати у дітей почуття відповідальності, органі­зованість);
• тактичні ( активі­зація пізнавальної діяльності на заняттях)
• ситуативні (як відреагувати на ту, чи іншу ситуацію)

Майстерність вихователя полягає в умінні перетворити ситуацію на педагогічну задачу, тобто спрямувати умови, що склалися, на перебудо­ву стосунків, наближаючись до бажаного рівня — поставленої педаго­гічної мети. Ситуація може не стати педагогічною задачею, якщо вчи­тель її не помічає або ігнорує.

Отже, ситуація стає задачею в умовах цілеспрямованості педагогічної діяльності (ситуація + мета = задача).

Педагогічна задача — це вияв­лені в навчально-виховному процесі суперечності, які враховує вчитель, стимулюючи розвиток особистості, це педагогічна мета, поставлена за певних умові Можна вважати, що розв'язання її — основна клітина педагогічної майстерності, яка відображує рівень професіоналізму педагога. Задача може мати кілька розв'язків, позитивний ефект яких залежатиме від установок, знань педагога, його здібностей, володіння технікою.

Розв'язання педагогічної задачі починається з аналізу ситуації в цілісному процесі педагогічної діяльності: характеристики вихованців, вихователів, їхніх стосунків. Внаслідок цього відбувається усвідомлення мотивів вчинків, специфіки умов, особливостей взаємин.

Існують фази протікання педагогічної ситуації:

• Перша фаза - гостре конфліктне початок з порушенням соціально-ціннісних норм і правил одним учасником ситуації;
• Друга фаза являє собою відповідну реакцію опонента, від змісту і форми якої залежить результат конфлікту і найголовніше - його наслідки, тобто напрямок змін, що склалися до цього відносин. Друга фаза є центральною ланкою ситуації. Зазвичай проходження через неї супроводжується стресом, вона ставить під загрозу честь особистості в цілому. Нерідко нестача інформації та часу не дає можливості гідної відповіді. Завжди в подібних ситуаціях в процесі  педагогічної діяльності виручають винахідливість, витримка і досвід, отриманий раніше. Тому велику увагу педагогу потрібно звернути на набуття досвіду вирішення педагогічних ситуацій.
• Третя фаза - це радикальне і швидка зміна існуючих цінностей і норм (трапляється, що руйнуються окремі норми) в двох різних напрямках - погіршення або поліпшення сформованих до цього часу відносин. Завдяки третій фазі педагогічні впливи бувають дуже значними.

Виникають також педагогічні ситуації в дитячому саду, які вимагають якнайшвидшого вирішення.

З раннього дитинства хлопчик (4-7 років) виявляє схильність до малювання, ліплення, конструювання. Він добре фантазує, створює незвичайні конструкції. Вихователь запропонувала батькам віддати його в художню школу. Однак батьки бажали бачити свою дитину в спортивній секції. У дитячому садку хлопчик має мало друзів. Досить часто виникають конфліктні ситуації з однолітками, якщо вони заважають йому займатися улюбленою справою. Якщо ж хтось виявляє бажання пограти разом, то хлопчик не пускає. Він дуже замкнутий, повільний, його дуже важко відволікти від заняття, можна сказати, що «дитина в собі».

Соціально-педагогічні ситуації такого роду можна вирішити різними способами:

1. Дитина з явно заниженою самооцінкою, не визнана своїми батьками. Потрібно постаратися підвищити його самооцінку, пропонуючи брати участь в різних конкурсах, виставляти його роботи на загальний огляд, щоб батьки і діти змогли оцінити його успіх.

2. Потрібно провести в групі социометрию. Виявити, до яких дітям розташований дитина, спробувати зблизити їх, пропонуючи для виконання спільні завдання. Можна дати дитині особливе завдання, після його виконання високо його оцінити, похвалити перед іншими дітьми, підвищивши тим самим його самооцінку.

3. Слід провести роботу і з батьками. Необхідно допомогти їм зрозуміти і побачити захоплення дитини. А також запропонувати їм врахувати думку   хлопчика, вибираючи для нього додаткова освіта, щоб він був їм дійсно захоплений. Спортом ж можна зайнятися всією сім`єю у вільний час.

Всі приклади педагогічних ситуацій кажуть про те, що не існує єдиного методу рішення і не завжди він лежить на поверхні. Іноді, щоб вийти із ситуації з гідністю, потрібно докласти чимало зусиль і часу.